###Перша ліга. Олександрія - Титан 2:0 Три пункти винятково на класі ###

Олександрія. КСК "Ніка"

Арбітр: Андрій Яблонський (Терніполь)

"Олександрія" - "Титан" (Армянськ) 2:0

Голи: Зейналов 46, Сухоцький 58

"Олександрія": Леванідов, Мікіцей, Коломоєць (Локтіонов 83), Старенький, Шендрик, Грицук (Бондаренко 65), Пичкур (Кіча 62), Запорожан, Зейналов (Бровченко 76), Сидоренко, Сухоцький

"Титан": Кошелєв, Менжега (Маслов 38), Гальчук, Кучеренко (Жигалов 62), Аблітаров, Тарасенко, Абляметов, Нудний (Симончук 74), Климентовський, Башлай, Муховиков

Попередження: Запорожан 64, Кіча 90 - Абляметов 41, Кучеренко 54, Тарасенко 57, Муховиков 85

До четвертого туру другого кола сьогоднішні команди підійшли у зовсім інших кондиціях і з різним очковим добором, але з трохи схожою особистою статистикою дебютних кіл. Як і в першому колі, «Титан» за три тури кола набрав три очки, тоді як «Олександрія» відповідно «розбагатіла» за друге коло на 5 пунктів (і на сім – у першому колі за відповідний відрізок). Крім того, загалом обидва учасники сьогоднішнього матчу полюбляють робити «мирову»: шість таких на рахунку армянців, і рекордні в лізі вісім за олександрійцями. На цьому подібності закінчуються, і починаються розбіжності. Перед 19-м туром «Олександрія» довела другу в сезоні безпрограшну серію (краща тільки в «Олімпіка» - на сьогодні вже 16 матчів поспіль) до шести поєдинків поспіль – попередня становила вісім з початку сезону, і 13 матчів загалом із урахуванням кубкових. Натомість максимальна безпрограшна серія у виконанні бордових – три матчі, також досягалася двічі по ходу чемпіонату. І сьогодні від титанівців, які призвичаїли свого вболівальника до терезів із майже однакової кількості перемог, поразок і нічиїх (5-6-7), можна було очікувати будь-якого результату. Прогнози ускладнювала відсутність цілої низки провідних виконавців у складі «Титана», а також Шевченка – навіть на лаві запасних «Олександрії».

На пам`яті місцевого вболівальника була зовсім не феєрична серія вікторій триколорів над кримчанами, а останній поєдинок в Олександрії в попередній першості, в якій господарі поступилися цілих 0:3. Тоді від'їжджаючи звідси нечисленні фани «Титана» гонорово відмовлялися навіть обмінюватися шаликами, принизливо відгукуючись про «Олександрію». Однак перші ж хвилини звітного матчу засвідчили, що сьогодні гра проходитиме зовсім за іншим сценарієм. Фактично лише починаючи з 42-ї хвилини футболісти в бордо почали сяк-так загрожувати чужим воротам. І якби в перші сорок хвилин «Олександрія» мала на полі форварда, який хоча б наполовину нагадував Чую 90-х, то сенсу грати другий тайм уже не було б: після десяти поданих господарями кутовим та трьох явних голевих моментів, вони напевно забили б хоч половину м'ячів.

Але ні Чуї, ні Шеви, ні навіть таранного Кабанова сьогодні на полі не було. І тому «Олександрія» шквально атакуючи 42 хвилини поспіль, зрештою, могла навіть отримати гол у роздягальню.

Справедливости заради скажемо, що першими рахунок міг відкрити все ж «Титан»: десь на 38 секунді гри гості доставили м'яча у штрафну, однак на завершальній стадії помилилися. На 5-й хвилині, Юрій Коломоєць пробиває з розвороту, заробляючи на вдалих діях голкіпера вже третій кутовий для своєї команди. За хвилину темпераментний Василь Грицук проривається в карну зону і віддає феноменальну передачу на все того ж Коломойця, який примудряється промазати з убивчої позиції. В подібних ситуаціях починаєш вірити в фатальний нефарт, і мабуть тому на 13 хвилині після низки невдалих у кінцевому рахунку рейдів команди в тил супротивника, Кирило Сидоренко наважується на дальній удар, і знову неточний. На 14-й хвилині після того як «Олександрія» подала перший в матчі кутовий справа, Коломоєць знову не зміг належним чином скластися для удару. На 19-й, коли команда подала вже 6 кутових, Руслан Зейналов пробиває і другий поспіль безрезультатний для господарів штрафний. Після 8-го кутового у виконанні триколрів, Станіслав Микицей намагається замкнути пердачу парнера головою.

Не можна сказати, що хлопці в бордовому зовсім не проводять ніяких наступальних дій: вони намагаються, і на 27 хвилині навіть розминають Леванідова в рамці після стандарту. Однак під кінець тайму перевага – і територіальна, і по моментах – господарів досягає тотальних розмірів, в тому числі тотальних і за нереалізацією моментів. На 31 хвилині Руслан Зейналов бє підступно і небезпечно. На 37-й хвилині Сергій Старенький розганяє гарну атаку. На 38-й хвилині Євген Пічкур влучає у ближню для воротаря стійку. На 40-ву хвилину, коли Маслов заробив перший кутовий для гостей, господарі вже подали десять подібних стандартів. Однак 42-га хвилина ледь не стала для триколорів фатальною: «Олександрія» в особі Грицука втратила м'яч у безвинній ситуації перед воротарським, Антон Муховиков пасує, Сергій Нудний, кращий голеодор «Титана», миттєво виходить віч-на-віч, однак в останню мить ногу в м'яч підставляє Антон Шендрик.

Кримські бордові під завісу тайму, мовби прокинулися зі страшного захисного сну, а господарі не готові до такого сценарію, з труднощами переходили від звичних для себе атакувальних дій до оборонної гри. Команди обмінялися і двома гострими моментами на доданих арбітром хвилинах: спочатку в центрі уваги опинився Євген Пічкур, а потім ситуацію виконанням штрафного біля чужих воріт загострив і екс-олександрієць Антон Муховиков.

Перша хвилина другої частини гри виявилася така сама небезпечна, як і дебютна в матчі. З тією різницею, що загострили ситуацію біля воріт супротивника господарі. І не просто загострили, а відкрили рахунок. Комбінація Запорожан-Пічкур завершилася виведення на ударну позицію Руслана Зейналова, і хав ПФКА не схибив (другий гол в першості). На 51-й хвилині вже сам Євген Пічкур опинився в центрі уваги – після його удару команду гостей рятує поперечина. На 54-й хвилині Кучеренко пробив нарешті здалеку, шукаючи можливості зрівняти рахунок. А на 57-й «Олександрія» заробляє штрафний, майже по центру і доволі далеко, середньої складності для оборони. Однак м'яч цього разу ідеально ліг на ногу Артему Сухоцькому, який прицільно, мов за підручником, пробив у дев`ятку: 2:0, й тоді інтрига в матчі майже померла. Грати, щоправда, було ще достатньо багато часу, однак за створених за дві третини гри моментів – один, навряд чи можна було сподіватися, що у «Титана» в атаці виростуть крила.

На 61-й хвилині стався ніким не помічений і, здавалося б, несуттєвий, але показовий момент: Юрій Коломоєць, уже лежачи на газоні, спробував дотепно прокинути м'яч на свого гравця, однак навіть такий нехитрий трюк йому не вдався – пас виявився якраз на суперника. Випадок, звісно, але...-чомусь думається, що навесні ми можемо не побачити в стані ПФКА цього зовсім талановитого, але не зовсім забивного форварда. На 62-й хвилині Антон Кіча зі штрафного, а на 72-й Андрій Запорожан з гри загрожують воротам суперника. Темп матчу в другому таймі заспокоюється, а гра завдяки замінам вирівнюється: невелика перевага господарів, але майже без моментів. Ще кілька небезпек на доданих хвилинах, і всього два кутові господарів за тайм. І от – 2:0, гарний, не дуже образливий для гостей, але достатньо впевнений для господарів рахунок.

«Олександрія» виграє і цю, четверту вже, двоматчову дуель, взявши у кримчан чотири пункти з шести. Підопічні Володимира Богдановича Шарана, портрет якого майорів сьогодні над стадіоном у вигляді фанатської ікони, - стабільно срібні, «Титан» - 12-й. Безпрограшна серія триколорів сягає семи поєдинків поспіль.

Після 29 вересня, дня народження Андрія Шевченка, «Олександрія» не програє. Мінімум поразок - дві, як у «Олімпіка», рекордні 8 нічиїх Ліги 1, дев`ять перемог і дещо кращий, ніж у всіх п'яти найближчих конкурентів у війні за золото, календар має навесну ПФК «Олександрія». Дещо кращим його робить, щоправда, лише географічний показник. «Олександрія» - в самому центрі України. До того ж, з 11 матчів, що залишилися, сім поєдинків команда проведе не далі як тригодинний переїзд автобусом: 6 матчів у межах Кіровоградщини і один у Полтаві. Відносно далеко, однак все одно – ближче, ніж у опонентів з Донеччини та Луганщини, у олександрійців виїзд на Тернопіль і Чернівці, а також, далеченько, у Харків і Суми. Для порівняння «Сталь», як також гратиме в Чернівцях і Тернополі, має здійснити ще три понад десятигодинні рейди: до Олександрії, Миколаєва та Києва. Тоді як вдома прийматиме «Авангард», «Нафтовик», «Десну» і «Суми», яким їхати в Алчевськ значно ближче. Схожий графік і в «Олімпіка»: виїзд в такі ж, як і в алчевців, крім Тернополя, міста плюс – Крим, а вдома місце «Сум» займає «Геліос», якому до Донецька ще ближче. Найголовніше ж, що обидва суперники ПФКА зустрічаються вдома з «Зіркою», яка вже очки в них свого часу відбирала. Не кращі в географічному відношенні і розклади «Нафтовика», «Десни» і «Буковини», найближчих переслідувачів «Олександрії».

Тому за певного зимового підсилення попереду, та враховуючи, що шість очок від «Олімпіка» та «Сталі» лежать вдома, на КСК «Ніка», а ще шість – в ногах «Зірки», команда президента Сергія Анатолійовича Кузьменка може сміливо розраховувати на Прем'-єр-лігу вже зараз. Хоча це питання можна було зняти й ще до весни-2014: і вісім нічиїх, причому дві з них – у дербі, тому факту вірна запорука.